Новини  
Реєстри  
Терміни  
Закачка  
Гостьова  
 
   
 
Братський монастир, Києво-Могилянська академія (комплекс) (XVII - XX ст.)
Київ м., Подільський р-н, Поділ іст. місц., Сковороди Г. вул., 2
Статус: Пам'ятка архітектури національного значення, Пам'ятка історії національного значення
Стиль: Не визначено
Тип: Культові, Громадські

Заснований у 1615 Київським братством, що було створене в к. 16 ст.

15 жовтня 1615 знатна киянка із шляхетського роду Волині Галшка Гулевичівна вписала до Київських маґістратських книг дарчу, за якою свій дім з землею і "всіма до нього належностями? дарувала під фундування монастиря й школи для дітей ?народу православного", завдяки чому і розпочала діяльність Київська братська школа, родоначальниця Києво-Могилянської академії.
За дарчим записом Гулевичівни на дарованій нею землі фундувалася не лише школа, а й Братський Богоявленський монастир, історія якого тісно пов?язана з історією Києво-Могилянської академії. Першу церкву - Богоявленську з приділом Благовіщення збудував у ньому гетьман Петро Конашевич Сагайдачний.

1620 гетьман Сагайдачний вступає до Київського братства "зі всім Войськом".

У 1631 архімандритом Києво-Печерської лаври Петром Могилою була заснована Лаврська школа. У вересні 1632 вона об'єдналася з Київською братською школою. Об'єднана школа дістала назву Братська або Київська колегія, а її керівником, протектором й опікуном став Петро Могила.
Колеґія, якою опікувався Петро Могила, залишалася національною школою, ґрунтованою на давніх культурних й освітніх традиціях. В ній вивчались церковнослов?янська й руська (книжна українська) мови, вітчизняна історія, студенти виховувались у глибокому православному дусі. До Колеґії приймали дітей всіх станів. Петро Могила зумів перетворити Колеґію на заклад європейського типу. Тут вивчався курс наук, властивий для західноєвропейських університетів, впроваджувалися досягнення світової історії, літератури, поезії, філософії. Засобом до опанування вищих наук була латинська мова, вивчалися також грецька й польська мови. Професорів для викладання в Колеґії Могила навчав у закордонних університетах. Незабаром Колеґія вже сама готувала викладачів, державних діячів, високоосвічених богословів.
Петро Могила забезпечував викладачів і неімущих студентів засобами для життя і навчання, збудував першу бурсу, нове кам'яне приміщення під школу, яка є й сьогодні на території Києво-Могилянської академії (відома під назвою Трапезна або Святодухівська церква). Помираючи, Могила заповідає Колеґії великі кошти й найбільшу свою цінність - бібліотеку.
На честь Петра Могили Колеґія стала іменуватися Києво-Могилянською колеґією (академією). Під цією назвою ввійшла в історію.

1658 р. гетьман Іван Виговський підписав з Польщею Гадяцький трактат, за яким Україна, як Князівство Руське, ставала разом з Литвою й Польщею членом федеративної Речі Посполитої. Їй надавались широкі права, в їх числі - свобода віросповідання і статус вищої школи для Колеґії, тобто статус Академії. Договір був ратифікований польським сеймом у квітні 1659 р. Таким чином, Києво-Могилянська академія була першим у Східній Європі православним вищим навчальним закладом, офіційно удостоєним цього звання. Цікаво, що й раніше, ще з 30-х рр. XVII ст., сучасники визнавали Колегію Академією.

В к. 17 - 18 ст. у монастирі розгортається активне будівництво. У 1693 на місці старої, дерев'яної церкви гетьман Іван Мазепа звів нову кам'яну, в бароковому стилі (арх. Старцев О.). Будується староакадемічний корпус, дзвіниця, корпус настоятеля.

Коли Україна вступила в союзні відносини з Росією, Академія при підтримці гетьмана Івана Мазепи й митрополита Варлаама Ясинського отримує підтвердження свого матеріального та правового статусу у царській грамоті від 26.09.1701 р., якою підтверджувалась попередня грамота від 1694 р., тобто - всі володіння Академії, а також її статус вищого навчального закладу.

У 1780 монастир пошкоджений пожежею.

Російським указом у 1786 Братський монастир закрито, академію переміщено в Києво-Печерську лавру. В академічних спорудах розміщується шпиталь.

У 1799 монастир відновлено у правах (як виявилося, ненадовго).

У 1811 на Подолі сталася пожежа, яка відіграла сумну роль у більшості подільських будівель, в тому числі і Братського монастиря. Багато будівель були сильно пошкоджені, після чого довгий час проводилися ремонтні роботи.

14.08.1817 за розпорядженням російського уряду, указом Синоду Академію було закрито. На її території відкрито духовну семінарію.

У 1819 на території Києво-Могилянської академії відкрито Київську духовну академію.

     
Зображення Братського монастиря до 1864.

У 1872 при Київській академії засновано музей старожитностей із церковно-археологічним товариством при ньому.

   
Братський монастир, фото до 1904.

 
Братський монастир, фото приблизно 1911.

У 1918 Київську духовну академію закрито. У 1920 приміщення духовної академії передані штабу Дніпровської військової флотилії. Старий академічний корпус передано філії Центральної наукової бібліотеки АН України, музей було перенесено до Лаврського державного заповідника.

У 1930их радянською владою знищено Богоявленський собор та дзвіницю монастиря.

Пізніше частина будівель Братського монастиря використовувалася військовим навчальним закладом, а частина - лікарнею.

19.09.1991 прийняте розпорядження Голови ВРУ "Про відродження Києво-Могилянської академії".
24.08.1992 відбулося офіційне відкриття Університету "Києво-Могилянська академія" (офіційний сайт: www.ukma.kiev.ua).

 
НаУКМА, фото 2005.

 
Схема Братського монастиря.

Версія для друку